«Громади, які діють»: відбувся стартовий форум третього набору Школи відновлення громад
В Києві відбувся форум «Громади, які діють: рішення для відновлення в умовах різної війни». На одній сцені готелю Прем'єр палас зібралися представники громад третього набору Школи відновлення громад, державні та міжнародні партнери, експерти, донори й бізнес щоб обговорити, як планувати відновлення в різних реаліях: на деокупованих територіях, у прифронтових громадах, у громадах без доступу до своєї території та в тилових громадах, що приймають людей.
Форум дав старт Школі відновлення громад, в яку цього разу була відібрана 41 громада з 20 областей і 123 учасники. Школа працює вже третій рік і стала платформою, де громади, держава та міжнародні партнери говорять однією мовою.
Форум відкрила Валентіна Фалько, голова Офісу Ради Європи в Україні. Вона говорила про громади різного досвіду: тилові, які приймають переселених дітей, прифронтові, де щодня тримають школи й водогін, деокуповані, де відбудову починають з нуля, і ті, що не мають доступу до своєї території, але не лишають земляків. Спільна мета, за її словами, — створити місця, куди люди хочуть повертатися й залишатися.
«Органи місцевого самоврядування продемонстрували надзвичайну стійкість і сьогодні відіграють ключову роль у відновленні та відбудові України, а також у просуванні країни на шляху до європейської інтеграції. У найскладніші моменти саме громади забезпечували безперервність надання життєво необхідних послуг, надавали прихисток людям, які були змушені залишити свої домівки, та підтримували згуртованість суспільства»,
– підкреслила Валентіна Фалько.
Що очікують партнери від набору Школи 3.0?
Вступну панель модерувала керівниця Школи відновлення громад 3.0. Марія Чумак. Партнери проєкту говорили про те, що Школа має змінити в роботі громади за один навчальний рік і чого сьогодні найбільше бракує командам громад; де проходить межа між відповідальністю громади, держави та міжнародних партнерів і за якими результатами слід оцінювати ефективність Школи.
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України у вітальному слові до учасників форуму нагадав, що Школа народилася з ідеї міського голови Маріуполя Вадима Бойченка і що поточні проблеми не повинні відсувати стратегію:
«Сьогодні стартує третій набір, і до нас долучається ще 41 громада. Це означає, що наша спільнота зростає. Ми продовжуватимемо навчати, підтримувати, допомагати залучати інвестиції та будувати нові партнерства. Рада Європи та всі наші партнери залишаються пліч-о-пліч із вами. Децентралізація та сильні громади стали однією з найпотужніших ліній оборони України та головною запорукою її європейського майбутнього».
Світлана Грищенко, керівниця проєкту Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи з посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України підсумувала, що за три роки ініціатива виросла до програми, яка об’єднує громади з 20 областей і може стати прикладом для інших європейських країн:
«Проєкт Ради Європи зазначений партнером-ментором Школи відновлення громад. Це дає змогу поєднувати європейську перспективу з практичними потребами українських громад. Надалі важливо посилювати саме такий підхід: підтримувати спроможність команд, діалог між рівнями влади, участь мешканців у рішеннях та обмін практиками, які можна застосувати в інших громадах».
Тетяна Нагорняк, декан факультету «Києво-Могилянська школа професійної та неперервної освіти», докторка політичних наук, професорка згадала воркшоп Школи відновлення громад, який відбувся 5 листопада, де команди громад вісім годин чесно говорили про проблеми:
«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав. В умовах, коли країна трохи заплуталась, а громадянська спільнота зріє, Школа демонструє хороші практичні результати. Ми нікого не навчаємо за старою схемою, а створюємо спільний нетворкінг та обмінюємося досвідом. Університет пишається бути ключовим освітнім партнером у підготовці управлінців нового рівня для громад».
Елізабет Бек Рейнольдс, викладачка факультету міських досліджень і планування Массачусетського технологічного інституту у відеозверненні до учасників форуму сказала:
«Я щаслива вітати новий набір спільноти з 41 громади, що бере участь у Школі відновлення. Ваша робота вимагає бути одночасно в поточному дні та дивитися далеко вперед у майбутнє. Ви маєте не лише долати нагальні кризи, а формувати стратегічний орієнтир, бачення кращого майбутнього та план його досягнення. І це майбутнє формується людьми, які щодня роблять свій внесок у розвиток громад».
Також на форумі згадали міських голів, які наразі знаходяться в полоні та чиї місця чекають на них в залі, кого чекають вдома, у власних громадах.
Говорити про відновлення потрібно вже зараз
Школа відновлення громад — це центр практичної експертизи, мережування й обміну досвідом. Планувати відновлення треба до завершення війни, бо після неї часу на підготовку не буде – з такої основної думки розпочав презентацію Школи Вадим Бойченко, міський голова Маріуполя, голова Секції АМУ з розвитку деокупованих та тимчасово окупованих громад:
«Хтось каже, що зараз не на часі говорити про майбутнє громад. Але саме зараз час говорити про проєкти, стратегії й бачення, бо коли настане мир, часу вже не буде - треба буде діяти. Ми йдемо в Європу, і європейські партнери готові підтримувати тих, хто говорить з ними однією мовою - мовою проєктів і стратегій. Саме цього громади вчаться у Школі».
Він подякував партнерам, які повірили в Школу три роки тому, і назвав громади хребтом демократії, на якому тримається стійкість України. За його словами, від першого дня повномасштабного вторгнення громади відповідають за життєзабезпечення для кожного мешканця і беруть на себе повну відповідальність. До першого набору Школи увійшли переважно великі громади, спочатку їх було 13. Зараз залученість громад з різним статусом, з різними задачами, зростає. Але головне для кожної з них одне – це люди, для цього громади тут і надважливо сьогодні формувати саме стійкість громади. За кожним модулем Школи закріплено партнера з певним досвідом, попереду діагностика кожної громади та створення стратегії та проєкту розвитку для кожної з них.
Вадим Бойченко поділився досвідом Маріуполя, зокрема уроками роботи над великими європейськими проєктами та реалізації інфраструктурного пілоту доступного житла.
А для найсильніших громад Вадим Бойченко анонсував наступний крок: навчання на базі Національного університету Києво-Могилянська академія (НаУКМА) за магістерською програмою для менеджерів відновлення, на якій уже навчаються дев’ять випускників Школи.
Одна країна — чотири реальності
Відновлення виглядає по-різному для тимчасово окупованих і релокованих, деокупованих, прифронтових та тилових громад, але рішення можна запозичувати одне в одного. У центрі розмови першої дискусійної панелі форуму «Одна країна — чотири реальності: як планувати відновлення в різних контекстах» були невідкладні рішення, економічні переваги, житло, збереження зв’язку з людьми без доступу до території та поєднання безпеки, послуг і розвитку.
Модерувала дискусію Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, яка говорила про те, що ми будуємо сьогодні. Чи це мають бути різні умови та системи місцевого самоврядування для тилових, бойових, окупованих та деокупованих громад, чи це має бути єдина загальна рамка для країни з однаковою демократією? – на це питання учасники дискусії шукали відповіді.
Тетяна Стеф’юк, заступниця Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України сказала, що ми живемо в єдиних умовах боротьби з зовнішнім агресором, але виклики у кожної громади свої і вони потребують різних підходів.
«Зараз пріоритетом є прифронтові громади, від стійкості яких залежить стійкість нашої держави загалом. Найголовніший результат нашої діяльності — щоб люди могли повернутися у свої громади, зберегти та відбудувати їхній потенціал».
Дмитро Чейчук, заступник Бучанського міського голови говорив про досвід і ключові виклики:
«Відновлення — це насамперед повернення повноцінного життя в територіальні громади, а не лише відновлення стін і знищеної інфраструктури. Сьогодні ми маємо переходити від точкового реагування до системного довгострокового розвитку, враховуючи реальні потреби людей, безпекову ситуацію та фінансову спроможність громад. Головне – щоб відновлення створювало надійну основу для сучасних, економічно спроможних і стійких громад».
Всі рішення повинні бути виваженими, щоб дійсно досягти певного результату.
«Чи потрібні нам військові адміністрації зараз?», – питала Оксана Продан у Вадима Бойченко, начальника Маріупольської військової адміністрації. Відповідаючи на її питання Вадим Бойченко спрогнозував: якщо уявити, що не міський голова очолив військову адміністрацію, як він буде реагувати та звідки буде знати запити людей? Це складно, але військова адміністрація потрібна, для того, щоб своєчасно приймались рішення і громада мала змогу подбати про людей. Регіональне і національне бачення має формуватись знизу, у спілкуванні і у відчутті людей на місцях.
Сергія Родіна, заступника міського голови міста Бахмута чекало питання, чому Бахмут не будує так само житло, як Маріуполь?
«Бахмут продовжує працювати над поверненням своїх жителів, спираючись на єдині цінності, прагнення до демократії та підтримку європейських інституцій. Що стосується конкретних об'єктів будівництва, ми зосереджені на відновленні житлового фонду та критичної інфраструктури, яка забезпечує життєдіяльність громади, аби кожен українець мав куди повернутися додому»,
– сказав Сергій Родин. Та навів приклади – зараз Бахмутська громада реалізує проєкти будівництва житла в селищі Гоща Рівненської області та Софіївка Дніпропетровської області.
Регіна Харченко, виконувачка обов’язків міського голови міста Запоріжжя говорила про головну боротьбу прифронтових громад — боротьбу за людей.
«Я люблю Запоріжжя» — для нас це не слоган. Це причина щодня робити все, щоб люди залишалися тут і могли жити. У Запоріжжі живуть близько 200 тисяч вимушених переселенців. Їхні історії показують: втратити своє місто — це втратити частину власного життя».
Тому Запоріжжя має працювати попри атаки, впевнена Регіна Харченко. У будинках повинні бути вода й тепло, у лікарнях — допомога, а в дітей — можливість навчатися. В освітній мережі міста вже облаштовано 224 укриття, дитячі садки працюють повний день. Поки у громаді не зупиняється життя — у ній залишаються люди. А сильне прифронтове місто стає опорою і для своїх мешканців, і для Сил оборони.
Дослідження KSE: людський капітал не зникає разом із переїздом
Дослідниця Київської школи економіки (KSE) Роксолана Нестеренко представила результати роботи з маріупольською громадою та громадами Луганщини в дослідженні «Збереження людського капіталу релокованих громад: життєві траєкторії, зв'язок із громадою та управлінські опції в умовах тривалого переміщення».
Дослідники аналізували не статичні групи, а життєві траєкторії:
рішення щодо місця проживання ухвалюються на рівні домогосподарства та визначаються сукупністю чинників: доступністю житла, безпековим станом, зайнятістю, освітніми та медичними послугами;
правова та громадянська належність до громади, локальна ідентичність та практична участь не є тотожними поняттями. Фізична відсутність мешканця на території громади не позбавляє його можливості брати участь у її розвитку шляхом надання експертних, консультаційних та проєктних послуг;
управлінське завдання органів місцевого самоврядування полягає у переході від статичного обліку населення до створення інструментів залучення людського потенціалу незалежно від місця поточного перебування осіб;
запропоновано 10 практичних рішень та 6 сценаріїв реалізації муніципальних функцій (зокрема «Громада-мережа», «Кадровий резерв», «Лабораторія відновлення»).
Люди повертаються не в об’єкти
Основна думка другої дискусійної панелі під модеруванням Наталії Дмитренко, керівниці служби аналітики та моніторингу Офісу Президента України, членкині ради Центру соціальних змін і поведінкової економіки була наступною: відновлення починається з людей, а не з будівель. Що впливає на рішення залишитися, повернутися чи переїхати, для кого громада планує житло, послуги й робочі місця? – про це говорили учасники дискусії.
Богдан Матвійчук, директор департаменту зайнятості Міністерства економіки та довкілля України деталізував правові механізми реалізації програм професійної адаптації, надання грантів та ваучерів на навчання, створення безбар'єрного робочого середовища:
«Ми детально розглядаємо правові механізми реалізації програм професійної адаптації. Важливими напрямами є надання грантів і ваучерів на навчання для громадян. Також ми приділяємо особливу увагу створенню безбар'єрного робочого середовища»,
– каже Матвійчук і анонсував, що незабаром стане доступним оформлення заявки на гранти для професійного розвитку чи дистанційне звільнення з роботи на тимчасово окупованих територіях в національній цифровій екосистемі та державній інформаційно-аналітичній системі ринку праці в Україні «Обрій», яка об'єднує сервіси зайнятості, пошук вакансій і державні реєстри в один цифровий простір.
Тетяна Кухоцька, секретарка Наглядової ради громадської організації «Серце Азовсталі» окреслила фокус уваги на комплексному супроводі захисників і захисниць, які повертаються до мирного життя, адже люди повертаються не в бетонні стіни, а до якісних сервісів, можливостей і поваги. Вона говорила про важливість включення бізнесу та корпоративного сектору в процес реінтеграції ветеранів, створення умов для їхньої перекваліфікації та працевлаштування. А також необхідність розробки ефективних програм адаптації, психологічної підтримки та медичного забезпечення як ключових факторів того, щоб люди хотіли залишатися в громадах.
Павло Фролов, народний депутат України, голова МФО «Захист прав ВПО та інших постраждалих» розкрив стан законодавчого забезпечення захисту майнових та соціальних прав переміщених осіб:
«Ми зосереджені на критичному аналізі стану законодавчого забезпечення захисту майнових прав переміщених осіб. Захист соціальних прав постраждалих від війни є нашою першочерговою парламентською задачею. Ми робимо все можливе задля відновлення справедливості та правової підтримки людей».
В цьому році має бути прийнята державна житлова стратегія, а за нею – регіональні, а потім житлові стратегії громад. Зараз формується інтерактивна мапа об'єктів державної і комунальної нерухомої власності з повними обліковими даними, що дадуть об'єктивне розуміння ситуації вільної нерухомості для інвестицій і для розміщення переміщених осіб, ветеранів і всіх постраждалих.
Ярослав Корніяченко, підприємець, інвестор та девелопер, засновник і генеральний директор «Власне Місто» (Vlasne Misto) поінформував про інвестиційні та містобудівні моделі:
«Ми активно розвиваємо інвестиційні та містобудівні моделі для створення нових житлових просторів. Наші проєкти спрямовані на побудову сучасних автономних житлових кластерів. Це дозволить забезпечити людей комфортними та незалежними умовами для життя».
Геннадій Васильчук, директор із соціальної політики в українській оборонно-технологічній компанії «Генерал Черешня» висвітлив питання практичної адаптації та реінтеграції ветеранів війни в цивільне життя:
«Ми докладно висвітлюємо питання практичної адаптації ветеранів війни до сучасних реалій. Наша мета — забезпечити повноцінну реінтеграцію захисників у мирне життя. Підтримка та турбота про кожного ветерана є нашим спільним обов'язком».
Експертна дискусія: що партнери готові фінансувати у 2026–2027 роках
Міжнародні й фінансові партнери розповіли, які пріоритети підтримки та критерії фінансування проєктів громад актуальні зараз, як малим громадам отримати доступ до ресурсів і чому донори найчастіше відмовляють. Окремо йшлося про роль Школи в євроінтеграції. Сесія запитань і відповідей модерувалась Іриною Зеленіною, президенткою громадської спілки «Український експортний альянс», експерткою з експорту.
Антонелла Вальморбіда, генеральна секретарка Європейської асоціації місцевої демократії (ALDA) у відеозверненні підтвердила відданість європейських партнерів підтримці українських громад.
Девід Бредлі, старший програмний координатор житлового проєкту Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні поінформував про порядок фінансово-кредитного та інвестиційного співробітництва з громадами. Він наголосив, що партнерство МОМ із муніципалітетами базується на юридично зобов'язуючих угодах із чіткими вимогами щодо підзвітності донорам (включаючи уряди Франції, Німеччини, Японії тощо). Спікер відзначив досвід співпраці з Маріупольською міською радою, в межах якого (із залученням 7 млн євро уряду Франції) реалізуються проєкти забезпечення житлом ВПО у Дніпрі та Чернігові загальним обсягом 528 квартир.
Денис Самчук, заступник директора департаменту правління АТ «Ощадбанк», відповідальний за мікро-, малий та середній бізнес (ММСБ) зазначив, що банк активно співпрацює з громадами, зокрема в напрямку фінансування та кредитування проєктів. Існують різні програми фінансування: кредити на енергоефективність, термомодернізацію будівель, а також спеціальні проєкти для прифронтових територій. Громади можуть залучати кошти через муніципальні кредити та державні програми підтримки (зокрема гранти й кредити під проєкти). Важливим аспектом є фінансова грамотність громад та вміння правильно оформлювати документи для отримання банківських коштів і міжнародної допомоги.
Володимир Забела, директор БФ «МХП-Громаді» акцентував увагу на важливості комплексного підходу до відновлення громад, де бізнес, громада та міжнародні партнери працюють спільно. Наголошував на залученні міжнародних інвестицій та грантів з урахуванням досвіду роботи з європейськими партнерами, французькими колегами тощо. Розвиток громад базується на реалізації практичних економічних кейсів: створення робочих місць, залучення інвесторів та розбудова житла (зокрема для внутрішньо переміщених осіб).
Завершилась робота форуму спільним фото. Попереду у 41 громади півроку навчання та 5 модулів, 4 воркшопи, пітчінг проєктів.
За два перші набори Школа підготувала понад 230 управлінців, а 65 громад представлені випускниками. У третьому наборі вперше з’являються контрольні точки (stage-gates) із захистом проєкту перед зовнішньою панеллю, спецкурс із пітчингу від Метінвест Політехніка та чотири траєкторії навчання для тимчасово окупованих і релокованих, деокупованих, прифронтових і тилових громад. Понад 30% громад третього набору навчаються в умовах бойових дій або поруч із ними.
Що вже відбулося у третьому наборі і що далі
· 27 жовтня: стартувало онлайн-навчання.
· Чотири лекції першого модуля «Від діагностики до стратегії».
· 5 листопада: перший очний воркшоп «Стратегування розвитку громади» в Києві.
· 6 листопада: стартовий форум.
· З 23 листопада: початок модуля 2 «Люди, справедливість і новий суспільний договір».
· 10 червня 2027: фінальний форум Школи.
Громади третього набору тепер працюватимуть над портфелями проєктів, а Школа продовжить обмін досвідом між тими, хто вже діє, і тими, хто тільки починає.
«Школа відновлення громад» заснована Асоціацією міст України та ГО «Маріуполь.Реборн» за підтримки Ради Європи та Фонду Ріната Ахметова. Освітні партнери - НаУКМА, KSE, MIM, Університет Меріленду та Масачусетський технологічний інститут.
